Читати романи під час кризи – слабкість, чи підтримка ментального здоров’я?

Бувають дні, коли свіжі новини нагадують круто замішаний трилер, а буденність вимагає від нас суперсили, про яку ми навіть не здогадувалися. І десь між робочими завданнями, турботами про родину та нескінченними сповіщеннями в телефоні, ми раптово ловимо себе на думці: «Мені терміново потрібне укриття. Але для душі».

  І цим укриттям стає… книга. Звичайна книга, де на обкладинці хтось гарний ніжно дивиться на когось ще красивішого.

   Здавалося б, під час великих криз та випробувань мистецтво й художня література мали б відходити на другий план. Коли у 2022 році в Україні почалося те страхіття, я думала, що про романтичні книги усі забудуть. Буде не до «рожевих окулярів». Але реальність доводить абсолютно протилежне: у найважчі часи книги не втрачають своєї цінності, вони стають життєво необхідними.

  Чому так відбувається і чому саме легкі сучасні романи рятують нашу нервову систему? Давайте розберемося без складних термінів, зате щиро.

   Ескапізм, або офіційний дозвіл «втекти» з реальності

Слово «ескапізм» звучить розумно, але суть його проста — це банальне, здорове бажання на пару годин поставити важку реальність на паузу.

   Коли наш внутрішній запобіжник вигорає від постійної напруги, нам не завжди потрібні глибокі філософські трактати про сенс буття або важкі драматичні описи. Нам потрібен безпечний простір, де:

• Все зрозуміло: є чіткий сюжет, цікаві герої та передбачувано щасливий фінал (так, той самий хепі-енд, за який ми так вдячні авторам! А я так і зовсім не можу читати книги, чи дивитися фільми без щасливого кінця. Це не для моїх нервів!).

• Діють добрі закони: справедливість перемагає, а непорозуміння вирішуються розмовою (ну, або кількома ударами в пику, але несильно)

• Немає тривожних сповіщень: лише ви, ковдра, чашка чаю і сторінка, на якій ось-ось станеться той самий вирішальний поцілунок.

    Саме такими є мої книги. Без надмірної драми, але сповнені пригод, тепла і романтики.

   Це не втеча від відповідальності. Це перезавантаження. Як кажуть, щоб врятувати світ завтра, сьогодні ввечері треба трохи відпочити в іншому, затишнішому світі.

Легальний емоційний тренажер

   Українці зараз — народ надзвичайно сильний, але тримати все в собі виснажує. Нам усім потрібен вихід для накопичених емоцій.

   Любовні і пригодницькі романи працюють як м'який емоційний каталізатор:

1.    Вони повертають нам легкість: сміх над курйозними ситуаціями, у які потрапляють головні герої, повертає відчуття юності та невимушеності.

2.    Вони дозволяють співпереживати без страху: ви можете хвилюватися за долю героїв, знаючи, що в кінці все буде добре. Це дає мозку сигнал: «Дивись, після бурі завжди виходить сонце».

3.    Вони нагадують про прості людські цінності: про тепло обіймів, ніч під зорями, сміливість сказати «ти мені подобаєшся» і підтримку, яка сильніша за будь-які обставини.

Чому саме легкі любовні романи — найкращі ліки?

   Коли реальність щодня вимагає від нас бути залізними, книга не повинна бути ще одним іспитом на міцність. Вона має бути як теплий плед.

   Саме ніжні та щирі любовні історії (особливо без зайвого надмірного негативу чи токсичних драмувань) стають тим самим рятівним колом. Вони повертають нам віру в дива, дарують посмішку серед сірого дня і показують, що кохання — це найкраще світло, яке розганяє будь-яку темряву.

   Тож якщо ви знову зловили себе за читанням нової історії про те, як «вони спочатку не переварювали один одного, а потім…» — не докоряйте собі за брак серйозності. Ви просто дбаєте про своє ментальне здоров'я.

   Заварюйте запашний чай, розгортайте (або відкривайте на телефоні чи комп’ютері) улюблену книгу і дозвольте собі трохи романтики. Ви на це точно заслужили!

  А відповідні історії для настрою знайдете тут: Романи Лани Іссан

Що думаєте з цього приводу? Чи бувало у вас, що книги помагали? Діліться в коментарях.