Як написати роман? Реальний досвід сучасної авторки та мотивація

«Чи зможу я написати щось путнє, якщо в мене немає спеціальної освіти, досвіду чи якихось особливих навичок? А раптом я просто згаю час і це нікому не буде потрібно?»

«А що, як мою книгу ніхто не читатиме, а якщо й читатиме — розкритикує вщент?»

«Де взяти час і сили, щоб написати цілу книгу, якщо в мене вже зараз мільйон справ і обов'язків?»

    Якщо ви з тих, у кого не раз виникало сильне бажання написати книгу, але мучили такі або подібні сумніви, тоді цей допис буде вам корисний. Сьогодні я поділюся власним досвідом, своїм шляхом і, сподіваюся, запалю у вас ту іскру, яка переросте у справжній вогонь творчості!

   Зараз не буду заглиблюватися у якісь складні технічні прийоми, швидше хочу поділитися власним прикладом і змотивувати тих, хто мріє написати книгу, але це здається геть фантастичним завданням, яке не під силу звичайній людині без професійної освіти.

   Тут я поведу розмову про художню літературу, а не наукову чи нон-фікшн. Там, звісно, інша специфіка, і необхідно бути дійсно дуже освіченою особою в певній галузі, щоб писати про «високі матерії». Зараз не про таке. Хоча, якщо ви експерт у певній сфері й хочете написати серйозний порадник чи підручник — мотивація з цього допису теж може стати вам у пригоді.

   Отже, хто я і який досвід маю?

   Якщо коротко, мене звуть Лана Іссан, і на цей час мені вдалося написати понад двадцять книг, кілька оповідань і ще невеличку збірку дитячих казочок. Не можу хвалитися якимись захмарними успіхами, але всі мої твори знаходять чимало читачів, а деякі навіть приносять мені невеликий заробіток. Але про все по порядку.

   Я пишу романи про кохання, сімейні цінності та пригоди. Деякі з них мають елементи детектива. І якщо у вас вислів «любовний роман» асоціюється з якоюсь вульгарщиною і суцільними сценами в ліжку, то майте на увазі: це не про мої книги.

   Спершу трошки розповім вам, як я «докотилася» до писання книжок. А тоді спробую коротко підсумувати, що ж потрібно для того, аби стати автором чи авторкою книги, яку будуть читати сотні, тисячі людей. А може й мільйони, хтозна...

   А якщо все вдасться, то вашу книгу не лише читатимуть безкоштовно, а й купуватимуть. Принаймні трохи. Про це можна робити окрему розповідь — тема продажів і видавництва дуже обширна. Якщо комусь цікаво, пишіть — спробую поділитися тим, що знаю на цю тему, в іншому дописі.

   Таким чином ви, можливо, переконаєтеся, що це не так вже й важко і цілком реально для багатьох людей. Варто лиш захотіти й почати.

    Одразу скажу, що в мене немає філологічної освіти чи ще якоїсь серйозної підготовки. Так склалося. Необхідно було працювати, я не могла дозволити собі 5 років безтурботного студентського життя. Хоча справа була не лише в часі, але то вже інша історія. Професія, яку я здобула, ніяк не пов’язана з літературою. Зовсім!

   Отож, якщо ви так само не маєте за плечима солідного універу, повірте — це не трагедія. І аж ніяк не відмовка для того, щоб не писати художню книгу. Багато чого можна навчитися самостійно вдома. Особливо в еру інтернету. Та навіть і раніше: є чимало прикладів успішних, відомих на цілий світ авторів, які не мали солідної освіти, а подекуди — лише домашню. Серед таких: Чарльз Діккенс, Марк Твен, Джейн Остін та багато інших.

    Якщо ви любите читати, спостерігати за всім довкола, маєте розвинену уяву, відкриті до всього нового — це головне. Далі справа лише у бажанні та трохи в самодисципліні.

Тож як було у мене?

Я завжди любила читати, хоч, на жаль, ніколи не мала на це достатньо часу, бо з юності доводилося багато працювати. Нерідко, коли читала художню книгу, не вистачало чогось, хотілося переписати по-своєму. Вам знайоме це відчуття? Коли мимоволі думаєш: «Ну чому герой тут не сказав так або не повівся ось так?». Тому я не раз думала про те, що хотіла б написати якусь історію так, як мені хочеться, як мені цікаво. Але писати «в стіл» не бачила сенсу, а реальної можливості видати книгу без великих витрат не знаходила.

   Згодом я випадково знайшла платформу, на якій автори публікують свої електронні книги самі. Почала читати там безкоштовні романи. Дізнавалася все більше про той сайт: як там публікувати й навіть заробляти на своїй творчості. Виникло бажання спробувати.

   Все ж непросто було наважитися написати роман. Лякала критика, обсяг роботи, брак вмінь, катастрофічний брак часу. У мене була сім’я, робота, справді море різних обов’язків. Переломним моментом став період, коли почався карантин і знайшлося більше часу. Так потрошку, частинка за частинкою, я почала створювати свою першу історію. Як то кажуть, великого бика можна з’їсти тільки по шматочку. Так і тут.

    Щоб уникнути більшого стресу, я взяла псевдонім і довго нікому зі знайомих не розповідала про те, що пишу книгу. Лише одній найближчій людині.

   Спершу я навіть писала від руки. Потім почала набирати текст на телефоні, редагувати на комп’ютері. Вчилася з нуля. Практично нічого не вміла в плані літератури. Якщо чесно, я і досі не знайшла часу навчитися швидко друкувати на комп’ютері наосліп. Але це мене не зупиняє.

    Дуже допомогло те, що смиренно просила порад в інших авторів. Дякую всім, хто допомагав словом і ділом! Реально знайшлися люди, які дуже багато та відверто розповідали, підтримували. З деким дружимо й досі. Також чимало дивилася і читала різних порад в інтернеті. Тоді ще не було ШІ в такому вигляді, як зараз. З миру по нитці, як кажуть, вчилася. І не тільки писати, а й робити обкладинки для електронних книг, просувати в соцмережах, спілкуватися з читачами. Усе це виявилося дуже захопливим і натхненним процесом. Хоч і геть нелегким як для людини, далекої від професійної філології. Але за бажання завжди можна знайти профі, які відшліфують ваш текст. Щоправда, це недешево і не завжди обов’язково для самвидаву.

   Звісно, була і критика, але про це теж можна поговорити якось окремо, бо у двох словах не розповісти. Але загалом уже перша моя історія, а саме роман про сільську дівчину, яка наполегливо йшла до своїх мрій, знайшла чимало читачів (а більше читачок, звісно). Дехто з них залишилися зі мною і досі, читають усі мої книги.

    Це надихнуло мене продовжити свій літературний експеримент. Уява понесла мене, і наступною я написала дилогію за мотивами улюбленої казки про красуню і чудовисько. Досить швидко мені вдалося виконати вимоги порталу і стати комерційним автором. Тоді конкуренція була далеко не така велика, як зараз.

    Отримавши перші гроші за книги, я була неймовірно щаслива! Хоч це були невеличкі суми, але сам факт, що комусь настільки цікава моя історія, що він готовий платити, дуже змотивував мене старатися і далі.

   Поступово писання історій усе більше мені подобалося. Захоплює те, що можу таким чином відволіктися від нелегких буднів, побувати де завгодно, приміряти на себе різні ролі, професії, пережити круті пригоди, не виходячи з дому. Раз Туреччина, раз Італія, то Балі, то Венесуела! Або й взагалі якесь вигадане королівство. Щоразу щось інше, цікаве. А головне — таке, як я хочу.

    На сайтах самвидаву є можливість спілкуватися з читачами. Люди пишуть відгуки, і це дуже надихає. Також допомагає зрозуміти, як читачі сприймають те, що пишеш, і в чомусь покращуватися.

   Про що писати? Де брати сюжети, натхнення? Про це я можу говорити годинами. Але якщо коротко — з життя. Все, що переживаємо особисто, чуємо від близьких, читаємо чи слухаємо десь, — будь-що може стати частиною книги. Випадково побачена ситуація в магазині, розповідь подруги, сон, фільм. Що завгодно. Головне, щоб це хвилювало, по-справжньому торкалося вашого серця. Не намагайтеся писати лиш те, що, на вашу думку, зачепить читачів, якщо це далеке для вас. Не варто себе змушувати. Пишіть про те, що захоплює вас. Інакше швидко змучитеся, втратите натхнення.

    І пам’ятайте: не існує книги, яка б подобалася усім.

І ще трошки практичних порад:

• Написати 150–300 сторінок може здаватися нереальним завданням, якщо ви робите це вперше. Але не варто лякатися. Головне — продумати головну ідею, сюжет і почати. Можна написати стислий план подій, описи героїв, місць. Це допоможе не загубити потім нічого важливого. Далі поступово розвивайте ланцюжок подій, описуйте, що було. Потроху, не все одразу. Якщо ідея справді вам цікава, ви не матимете проблем з кількістю сторінок. Швидше навпаки — непросто буде вкластися в меншу цифру.

• Пишіть регулярно, хоч потроху, але щодня. Або майже щодня. Так ви не забудете, про що йшлося, не втратите зв’язок із героями та натхнення. Перерви дуже шкідливі.

• Пробуйте, експериментуйте. Не повторюйте бездумно чиїхось вчинків чи порад. Постарайтеся збагнути, як вам комфортно писати: спонтанно чи за чітким планом? Наговорювати на диктофон певні уривки чи краще одразу друкувати?

    Зізнаюся вам чесно: я мало що можу вигадати, коли не друкую. Зазвичай в моїй уяві з’являється певна ідея, сцена, поворот у сюжеті, але детально розкрити це все в думках або записуючи на диктофон я не можу. Тільки коли починаю друкувати, з’являються конкретні події, діалоги, описи, усе. Декому, навпаки, краще виносити кожну деталь у думках, а потім тільки сісти й швидко записати. Як зручніше вам — покаже тільки досвід.

    Коли якась частинка написана (зазвичай це кілька сторінок), я перечитую і, так би мовити, шліфую текст. Додаю якісь деталі, щось прибираю. Але переважно змінюю вже небагато. Як буде у вас — побачите на практиці.

   Так я здійснила свою мрію стати авторкою книги. Щоправда, заробляти суттєві гроші у цій сфері досить непросто. З видавництвами чи без них — тут багато нюансів. І поки що, на жаль, на відміну від деяких інших авторів, мені не вдалося зробити цю справу своєю єдиною роботою. Але я ще працюю над цим.

Перспектива є, з’являється все більше різних платформ, де можна публікувати свої твори для аудиторії в Україні та по всьому світу. Також неабияк помагає ШІ. Сучасні технології значно полегшують редагування тексту, пошук інформації і створення обкладинок та іншого. Тож якщо маєте бажання — не зволікайте. Тільки коли спробуєте, зможете відчути, як це, і переконатися, чи лежить до цього серце. Отримаєте відгуки реальних читачів. У будь-якому разі це — захопливий досвід.

Якщо вам цікаво більше дізнатися про мій досвід, можливості й особливості сучасного авторства — буду рада розповісти.

Завжди рада спілкуванню тут або у соцмережах. Якщо мені вдалося хоч трошки змотивувати вас або просто було цікаво —  запрошую реєструватися на цьому сайті та ділитися думками в коментарях. З моїми творами можете ознайомитися тут. Це важлива підтримка українського контенту і моє натхнення.

Бажаю вам успіхів і сміливості у всіх хороших починаннях!